Кожна війна змінює як політичну карту світу, а й глибоко впливає медицину. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну з лютого 2022 створило безпрецедентний виклик для системи охорони здоров'я. Але одночасно відкрило унікальне вікно можливостей для розвитку тих медичних напрямків, які раніше залишалися на периферії уваги. Одним із таких напрямків стала фаготерапія – лікування за допомогою бактеріофагів, вірусів, які цілеспрямовано знищують бактерії.

Поки світові клініки лише повертаються до фагів через кризу антибіотикорезистентності, Україна має шанс перетворити цю мікроскопічну зброю на реальний інструмент для лікування поранених захисників, пацієнтів з гнійними ускладненнями та хронічними інфекціями.

Резистентність під час війни: бактерії, які не піддаються лікуванню

Війна – це не лише поранення та травми, а й інфекції. У разі бойових дій ризик зараження резистентними бактеріями зростає у кілька разів. Причини - забруднення ґрунту, поранення в польових умовах, відсутність належних санітарних норм на фронті, масове використання антибіотиків без належного контролю.

Військові госпіталі України вже сьогодні фіксують численні випадки інфекцій, спричинених мультирезистентними штамами стафілококів, ацинетобактерів, синьогнійної палички. Найчастіше ці бактерії нечутливі до більшості доступних антибіотиків. Це означає, що рани не гояться, пацієнти залишаються з хронічним запаленням, а іноді – з ризиком ампутації.

Водночас статистика говорить про невтішну тенденцію: за даними Центру громадського здоров'я, рівень антибіотикорезистентності в Україні зріс у кілька разів від початку повномасштабної війни. Це природна реакція бактерій на хаотичне та масове застосування антибіотиків у військових умовах.

У таких випадках фаготерапія не альтернатива, а іноді єдина реальна можливість. Саме віруси бактерій, що зберігають здатність знищувати мікроорганізми, резистентні до ліків, можуть дати шанс на повне одужання там, де решта вже не діє.

Бактеріофаги у військовій медицині: що ми маємо сьогодні

Незважаючи на багаторічний досвід фаготерапії в Україні (ще з 1930-х років), у військових шпиталях фагові препарати використовуються не системно. В окремих випадках їх застосовують у рамках індивідуального призначення — переважно тоді, коли антибіотики не працюють і лікарі шукають порятунку.

Проте ситуація поступово змінюється. За останні два роки кілька українських лабораторій, зокрема приватних, почали виготовляти індивідуальні фагові коктейлі для лікування поранених. Це стало можливим завдяки бакпосіву — зразки з ран передаються до лабораторії, де виявляють чутливість бактерій до бактеріофагів та створюють точковий препарат.

Такі персоналізовані фаги вже врятували десятки пацієнтів, які мали невиліковні інфекції після мінно-вибухових травм, опіків, відкритих переломів. Лікарі зафіксували зменшення гнійного процесу, зникнення запаху, зниження температури тіла — це свідчить про ефективність «хороших вірусів» боротьби з ускладненнями.

Крім того, фахівці з Інституту мікробіології та вірусології НАН України, а також деякі волонтерські медичні ініціативи почали відновлювати національні банки бактеріофагів, щоб мати широкий набір цих вірусів на різні випадки. Але без належної державної підтримки ця робота залишається точковою.

Проблеми та бар'єри: чому фаги не застосовуються масово?

Попри всі переваги фаготерапія не стала стандартом лікування поранених в Україні. Причин кілька:

• Відсутність клінічних протоколів. Сьогодні немає затверджених Міністерством охорони здоров'я інструкцій щодо системного використання фагів у шпиталях. Це змушує лікарів діяти на свій страх та ризик.

• Недостатнє фінансування досліджень. Розробка нових фагових коктейлів, масштабне тестування та виробництво потребують ресурсів. Більшість лабораторій працюють рахунок ентузіазму вчених.

• Нерозуміння з боку лікарів. Багато медиків немає практичного досвіду роботи з фагами чи вважають їх експериментальними засобами.

• Бюрократичні бар'єри. Виготовлення бактеріофагів індивідуально потребує узгодження, ліцензування, перевірок, а час у критичних ситуаціях часто обмежений.

Через це бактеріофаги залишаються недооціненою зброєю проти посттравматичних інфекцій у поранених військовослужбовців. А значить, тисячі пацієнтів недоотримують шансу на повне одужання.

Що робити вже зараз: конкретні кроки на державному рівні

Щоб фаготерапія стала частиною системи медичної допомоги під час війни, необхідно діяти відразу в кількох напрямках:

1. Прийняти клінічні протоколи щодо використання фагів. Міністерство охорони здоров'я має ініціювати створення інструкцій, які дозволять офіційно застосовувати ці віруси у шпиталях.

2. Інвестувати у створення національного банку фагів. Він повинен містити штами, активні проти найпоширеніших збудників, з якими стикаються військові лікарі.

3. Навчати медиків. На базі військових госпіталів потрібно проводити курси з фаготерапії та налагодити обмін досвідом із грузинськими та польськими клініками.

4. Підтримати виробників. Необхідно спростити процедури реєстрації фагових препаратів, дозволити використання індивідуальних коктейлів у шпиталях.

5. Формувати попит та довіру. Роз'яснювальні кампанії, успішні кейси, підтримка відомих лікарів — це допоможе розвіяти міфи про «експериментальність» методу.

Майбутнє медицини після перемоги: шанс для України

Війна – це трагедія. Але вона також має унікальний шанс. Україна може стати світовим лідером у застосуванні фаготерапії, особливо у лікуванні бойових травм та госпітальних інфекцій.

Маючи історію вивчення бактеріофагів, наукові школи, практику персоналізованих препаратів та попит з боку лікарів, ми здатні побудувати національну фагову платформу — медичну, промислову та експортну.

Після війни сотні тисяч людей потребуватимуть тривалого лікування. Багато хто з них матиме хронічні інфекції, рани, ускладнення. Фаги можуть прискорити загоєння, зменшити інвалідизацію, підвищити якість життя ветеранів. І водночас зменшити навантаження на систему охорони здоров'я.

Вони також допоможуть підготуватися до майбутніх біомедичних викликів: супербактерій, нових епідемій, нестачі ефективних антибіотиків.

Фаготерапія під час війни це можливість рятувати, коли інше вже не працює. Це вияв поваги до тих, хто захищає країну, та стратегічна інвестиція у здоров'я нації.

Мікроскопічна відповідь на великі виклики — саме такою може стати українська фагова медицина, якщо ми не пропустимо моменту