Колись антибіотики вважалися дивом медицини, здатним зупинити найстрашніші інфекції. Сьогодні ж людство дедалі частіше стикається з явищем, яке викликає тривогу не лише серед лікарів, а й серед науковців та урядів різних країн — антибіотикорезистентність. Ця проблема вже сьогодні забирає життя, а в майбутньому може зробити навіть прості інфекції смертельними. На цьому тлі зростає інтерес до альтернатив. І бактеріофаги, віруси, що знищують бактерії, виглядають як одна з найперспективніших.
Всесвітня організація охорони здоров'я називає антибіотикорезистентність однією з головних загроз людству у XXI столітті. За оцінками, щороку від стійких до антибіотиків інфекцій помирає понад 1,2 мільйона людей. І ця цифра невпинно зростає. Причина — надмірне й неконтрольоване застосування антибіотиків у медицині, ветеринарії та сільському господарстві. Бактерії адаптуються, мутують і стають незнищенними традиційними засобами.
Що ще гірше — розробка нових антибіотиків практично зупинилася. Фармацевтичні компанії неохоче інвестують у створення препаратів, які швидко втрачають ефективність. У такій ситуації медицина потребує нового підходу.
Хоча термін "фаготерапія" звучить як щось нове, насправді бактеріофаги відомі ще з початку XX століття. Їх відкрив французький мікробіолог Фелікс д'Ерелль у 1917 році. І вже тоді вони показали здатність ефективно боротися з бактеріальними інфекціями.
На відміну від антибіотиків, які вбивають широкий спектр мікроорганізмів, включно з корисними, бактеріофаги діють точково. Вони заражають лише конкретні штами бактерій, залишаючи недоторканою корисну мікрофлору організму. Це не лише ефективніше, а й безпечніше — ризик побічних ефектів значно нижчий.
Крім того, фаги здатні еволюціонувати разом із бактеріями, що дає їм змогу підтримувати свою ефективність навіть у разі мутацій патогенів.
Найвідоміший центр фаготерапії — це Інститут імені Еліави у Грузії, де цим напрямом займаються ще з 1920-х років. До Тбілісі приїжджають пацієнти з усього світу — з Канади, Німеччини, США, Італії, Японії — багато з яких не змогли вилікуватися традиційними методами в рідних країнах. І хоча фаготерапія не легалізована всюди, з кожним роком вона дедалі більше входить у поле зору медичної спільноти.
Україна також має вагомі напрацювання в цьому напрямі. На сьогодні в нашій країні можна придбати в аптеках офіційно зареєстровані фагові препарати.
Інші країни також долучаються до фагового ренесансу. Наприклад, у США фаготерапію дозволено використовувати у виняткових випадках, особливо для пацієнтів із інфекціями, стійкими до всіх антибіотиків. А у Франції та Бельгії вже діють пілотні програми.
Попри безсумнівні переваги, фаготерапія має низку викликів. Головний — потреба в персоналізації лікування. Один фаг не може знищити всі бактерії одного виду — він діє лише на конкретний штам. Це означає, що для кожного пацієнта потрібно підбирати індивідуальний препарат.
Інша проблема — відсутність належної законодавчої бази. У більшості країн фагові препарати ще не мають статусу офіційно затверджених лікарських засобів. Це гальмує їхнє впровадження у клінічну практику.
Однак ситуація змінюється. У Європейському Союзі вже обговорюють створення окремих регламентів для фаготерапії. А наукові дослідження, що підтримуються державами та приватними інвесторами, відкривають нові горизонти. Зокрема, з'являються автоматизовані системи для підбору бактеріофагів, проводять клінічні випробування в масштабах, які ще десять років тому були немислимими.
Реалістично — повністю замінити антибіотики бактеріофагами навряд чи вдасться. Але значно зменшити їх застосування і тим самим знизити ризики — цілком можливо.
Найближчим часом нас чекає активна інтеграція фагів у систему охорони здоров’я. Це може бути як підтримувальна терапія, так і повноцінна заміна антибіотиків у певних випадках. Уже сьогодні ці віруси застосовують у хірургії, дерматології, гастроентерології та навіть у педіатрії. І з кожним успішним кейсом довіра до цього методу зростає.
Бактеріофаги — це шанс змінити курс розвитку медицини. І, можливо, головна надія на майбутнє без антибіотиків.