Фаготерапія переживає нову хвилю популярності. Зі зростанням проблеми антибіотикорезистентності, наука знову звертає увагу на бактеріофаги — природні віруси, які вибірково знищують бактерії. Вони відомі ще з початку XX століття, однак багато хто досі сприймає фаги як щось напівміфічне або експериментальне. Навколо теми обертається чимало домислів, що заважає ширшому впровадженню фаготерапії в клінічну практику.

Де правда, а де вигадка? Час розібратися, які міфи про фаги давно пора залишити в минулому.

Міф 1: Фаги — це щось нове і неперевірене

Правда: фаготерапія має понад 100 років історії. Ще у 1917 році французький мікробіолог Фелікс д’Ерелль відкрив бактеріофаги, а вже через декілька років їх почали використовувати для лікування певних захворювань. У Радянському Союзі, зокрема в Україні та Грузії, бактеріофаги десятиліттями застосовувалися у лікарнях, дитячих садках, армії.

Тому називати фаги «новинкою» — це не просто перебільшення, а історична несправедливість. Їх використання документоване, клінічно перевірене, а ефективність підтверджена тисячами випадків.

Міф 2: Фаги — це віруси, отже вони небезпечні

Це твердження — приклад плутанини між поняттями. Так, бактеріофаги — це віруси, але не для людей, а для бактерій. Вони не здатні заразити людину чи спричинити хворобу. Їхнє призначення — знищувати патогенні мікроорганізми, часто з точністю до виду чи навіть штаму.

На відміну від антибіотиків, які атакують усе підряд, фаги — наші мікроскопічні союзники, справжні снайпери у світі мікробіології. Вони не шкодять корисній флорі кишківника, не викликають алергії, не накопичуються в тканинах. Це робить їх безпечними навіть для дітей і новонароджених.

Міф 3: Фаготерапія — лише для крайніх випадків

Цей міф виник тому, що фаги часто застосовуються тоді, коли антибіотики не працюють. Проте це не означає, що їх не можна використовувати раніше. Навпаки, бактеріофаги ідеально підходять для раннього лікування локалізованих інфекцій, як-от гнійні рани, цистити, синусити, кишкові розлади.

У країнах, де фаготерапія інтегрована у систему охорони здоров’я — наприклад, у Грузії чи Польщі — фаги застосовують не лише як «останній шанс», а як профілактичний і терапевтичний засіб першої лінії.

Міф 4: У нас фагів не дістати, це лише для Заходу

Навпаки. В Україні фагові препарати офіційно зареєстровані, їх можна придбати в аптеках без рецепта. Вони використовуються за наявності інфекцій шкіри, сечостатевої системи, кишківника та інших захворювань А українські науковці ще з радянських часів мають унікальний досвід у дослідженні та виробництві фагів.

Крім того, Інститут мікробіології та вірусології НАН України, а також декілька приватних лабораторій розробляють і тестують нові штами бактеріофагів. Тобто наші ресурси не менш потужні, ніж у Франції чи Польщі, де фаготерапія активно розвивається.

Міф 5: Бактерії швидко звикають до фагів

Це частково правда. Так, бактерії можуть змінюватися, стаючи стійкими до певних бактеріофагів. Але на відміну від антибіотиків, фаги теж вміють змінюватися. У природі вони еволюціонують разом зі своїми мішенями, утворюючи біологічну рівновагу.

У медичній практиці для цього застосовують фагові коктейлі — суміші з декількох хороших вірусів, кожен з яких має свою мішень. Це знижує ризик виникнення резистентності і підвищує ефективність лікування. За потреби суміш можна оновити або замінити, що робить лікування гнучким і адаптивним.

Фаготерапія проти міфів: як працює все насправді

Щоб зрозуміти, як діють віруси бактерій, уявіть фага як ключ, який підходить лише до одного замка. Цей замок — поверхня бактерії. Потрапивши всередину, бактеріофаг починає розмножуватися і зрештою руйнує патоген зсередини. При цьому всі інші «двері» — здорові клітини, корисна мікрофлора — залишаються недоторканими.

Ці віруси не мають токсичної дії, не пригнічують імунітет, не провокують суперінфекцій. Їх можна вводити перорально, місцево, інгаляційно, ректально чи ін’єкційно — залежно від місця інфекції. А ще вони легко поєднуються з іншими методами лікування.

Особливо цінна здатність фагів адаптуватися до змін бактерій. Якщо патогенний мікроорганізм мутує і стає стійким до одного фага, на його місце можна підібрати інший або створити нову суміш. Такий підхід активно застосовується в персоналізованій медицині.

Замість висновку: довіра до науки та нові горизонти

Фаги — це не чудо-препарат і не альтернатива на всі випадки життя. Це точковий інструмент у боротьбі з бактеріями, який працює особливо добре там, де потрібно зберегти баланс мікрофлори, уникнути антибіотикотерапії або впоратися з бактеріями, що стали нечутливими до ліків.

Сьогодні бактеріофаги знову входять у клінічну практику — не як тимчасове рішення, а як повноцінна медична технологія, що базується на науці, досвіді та прогресі. І хоча шлях до їх повсюдного використання ще триває, руйнування міфів — це перший крок до визнання.

Тож, якщо наступного разу ви почуєте слово «бактеріофаг», не слід дивуватись — можливо, саме цей мікроскопічний союзник стане ключем до вашого одужання.