Завантаження...

Доставка ліків кур'єром та службою доставки «Нова Пошта». Приймання замовлень за телефоном 0-800-307-407

Антибіотикорезистентність в Україні за результатами дослідження AURA (Частина 1)

У медичному виданні “Здоров'я України. Хірургія, ортопедія, травматологія, інтенсивна терапія» №4, 2020 вийшла перша частина статті І. Березнякова, д. мед. н., професора, завідувача кафедри терапії Харківської медичної академії післядипломної освіти, президента ГО «Українська асоціація за доцільне застосування антибіотиків», присвяченої стану антибіотикорезистентності в Україні за результатами дослідження АУРА

На жаль, в Україні на сьогодні національна програма з нагляду та боротьби з антибіотикорезистентністю відсутня, і надійні дані про поширення стійких до антибіотиків штамів у нашій країні є лише щодо пневмококів та гемофільної палички . З грудня 2018 р. до травня 2019 р. на базі медичної лабораторії «Інститут мікробіологічних досліджень» (м. Київ) за підтримки корпорації «Артеріум» проводився моніторинг антибіотикорезистентності в Україні (дослідження АУРА).

Матеріалом для мікробіологічних досліджень служив патологічний вміст ран при інфекціях шкіри та м'яких тканин, інтраабдомінальних інфекціях, інфекціях кісток та суглобів. Зразки отримували у різних містах України. Усього за 6-місячний період для мікробіологічного дослідження було отримано 554 зразки, з яких було виділено 800 ізолятів бактерій. Ізоляти тестували на чутливість до 23 антибактеріальних препаратів. У дослідженні АУРА не ставилося за мету вивчити титр чи оцінити етіологічної значимості виділених мікроорганізмів.

З 800 виділених мікроорганізмів 453 (56,6%) виявилися грампозитивними, 344 (43%) – грамнегативними бактеріями, 3 (0,4%) – грибами роду Candida .

Грампозитивні бактерії . З 453 ізолятів грампозитивних бактерій більшість належала до стафілококів, ентерококів та стрептококів. Більше третини Staphylococcus становили метицилін-резистентні ізоляти зокрема таких видів як S. haemolyticus, S. epidermidis та S. aureus (MRSA). Для MRSA показана стійкість до всіх β-лактамних антибіотиків (за винятком цефалоспоринів 5-го покоління, наприклад цефтароліна), а також менш ніж 50% чутливість до азитроміцину, кларитроміцину, кліндаміцину, еритроміцину, левофлоксацину, ципро.

Серед ентерококів найчастіше виділялися Enterococcus faecalis , значно рідше – Enterococcus faecium, Enterococcus avium, Enterococcus raffinosus. E. faecalis демонстрував низьку чутливість до левофлоксацину, ципрофлоксацину, амікацину; високу чутливість – по відношенню до обох глікопептидів, лінезоліду, тайгецикліну, фосфоміцину та нітрофурантоїну. У двох ванкоміцин-резистентних ізолятів E. faecalis було встановлено фенотип стійкості, який в обох випадках виявився VanB; вони були чутливі до фосфоміцину та фторхінолонів (левофлоксацину та ципрофлоксацину), один з двох – до тейкопланіну або нітрофурантоїну, обидва – резистентні до лінезоліду, тайгецикліну, пеніциліну та амікацину. У E. faecium 100%-ну чутливість встановлено до ванкоміцину, лінезоліду та тайгецикліну; вкрай низьку (<20%) - до левофлоксацину, ципрофлоксацину, амоксициліну/клавуланату, піперациліну/тазобактаму.

Серед Streptococcus ідентифіковано ізоляти Streptococcus agalactiae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus anginosus, Streptococcus mitis, Streptococcus salivarius, Streptococcus constellatus та ін. Їх чутливість була високою до протезованих β-лактам тейкопланіну, нітрофурантоїну, ко-тримоксазолу, хлорамфеніколу, даптоміцину та ванкоміцину.

Грамнегативні бактерії. Більшість виділених ізолятів грамнегативних мікроорганізмів належали до сімейства Enterobacteriaceae та неферментуючих бактерій. Escherichia coli показала високу чутливість (92-94%) до нітрофуранів, поліміксину, фосфоміцину, карбапенемів (меропенему, ертапенему), трохи нижче (87%) - до інгібіторозахищених цефалоспоринів 3-го покоління (цефоперазон/сультам). Третина виділених ізолятів E. coli виробляли β-лактамази розширеного спектру дії (БЛРС) і були нечутливими до цефалоспоринів 3-, 4- та 5-го поколінь та захищених амінопеніцилінів. Також вони були нечутливі до фторхінолонів, але зберігали чутливість до карбапенемів та нітрофурантоїну, цефоперазону/сульбактаму, фосфоміцину та колістину. Один ізолят E. coli виробляв метало-β-лактамазу і був резистентним до всіх β-лактамних антибіотиків (у тому числі карбапенемів), фторхінолонів, аміноглікозидів, ко-тримоксазолу та нітрофурантоїну і зберігав чутливість тільки до колистину та фосфоміцину.

Klebsiella spp. ( K. pneumoniae, K. oxytoca, K. aerogenes ) зберігають високу чутливість тільки до колістину (98%) ; рівень чутливості до фосфоміцину та меропенему не перевищував 75-80%, а до препаратів інших класів був ще нижчим.

Виділені ізоляти Proteus spp. виявилися чутливими до меропенему, цефоперазону/сульбактаму та піперациліну/тазобактаму, ертапенему та цефтазидиму.

Загалом проти ентеробактерій-продуцентів БЛРС активним антибіотиком виявився меропенем (89%), за ним йдуть фосфоміцин (80%) та ертапенем (71%).

Pseudomonas spp. ( P. aeruginosa, P. putida, P. stutzeri ) зберігали високу чутливість тільки до колистину (93%), за яким з великим відривом слідував фосфоміцин (73%). Чутливість Pseudomonas spp. до інших антибіотиків, зокрема карбапенемів, не досягала 30%.

Acinetobacter spp. ( A. baumannii, A. johnsonii, A. haemolyticus ), як і в ізоляти Pseudomonas , зберігали високу чутливість тільки до колістину (99%).

Продовження статті – у наступному номері видання “Здоров'я України. Хірургія, ортопедія, травматологія, інтенсивна терапія».