Порівняння історії антибіотикотерапії в осіб із запальними захворюваннями кишечника (ВЗК) і без них показало, що ризик виникнення цієї хронічної патології суттєво збільшується із зростанням застосування системних антибіотиків, особливо широкого спектру дії

Нагадаємо, що ВЗК, до яких відносяться хвороба Крона та виразковий коліт – рецидивні захворювання, що характеризуються хронічним запаленням різних відділів шлунково-кишкового тракту та супроводжуються діареєю та болем у животі. Якщо зв'язок між застосуванням антибіотиків у ранньому дитинстві та розвитком ВЗК у дитячому віці доведено, то щодо дорослих картина більш суперечлива, адже відповідні дослідження мають брати до уваги численні генетичні, середовищні та інші фактори. Щоб заповнити цю прогалину, у Швеції було проведено велике популяційне дослідження випадок-контроль на основі даних Шведського регістру пацієнтів та Регістру призначень лікарських засобів*.

Читайте також: Навіть низькі дози антибіотиків шкідливі для дітей

До дослідження включили 23 982 пацієнти з ВЗК, вперше виявленими у 2007-2016 роках. (15 951 випадки виразкового коліту, 7 898 – хвороби Крона, 133 – некласифікованого ВЗК). Кожного пацієнта з ВЗК порівнювали з кількома особами із загальної популяції, які збігалися з ним за віком, статтю, регіоном проживання (всього 117 827 осіб). Додаткову контрольну групу склали сестри та брати пацієнтів із ВЗК (загалом 28 732 осіб). Для кожного учасника були відомості про антибіотикотерапію: для пацієнта із ВЗК – за 1 рік до першого встановлення діагнозу, для осіб із контрольних груп – за аналогічний період. При розрахунку ризику виникнення ВЗК проводили коригування з кількох відомих факторів ризику.

Відношення ризиків розвитку ВЗК у осіб, які отримували антибіотики, та осіб, які не отримували антибіотики, склало 1,88 для діагнозу ВЗК, 1,74 – виразковий коліт, 2,27 – хвороба Крона. Тобто застосування антибіотиків підвищує ризик розвитку хвороби Крона більш ніж у два рази. Ставлення ризиків зростало разом із кількістю курсів антибіотикотерапії. Воно становило 1,11 для пацієнтів, які отримали один курс, 1,38 – два курси, 1,55 – три або більше курсів антибіотикотерапії порівняно з особами, які не приймали антибіотики. Ризик зростав додатково при використанні антибіотиків широкого спектра дії. Відношення ризиків було подібним, хоча трохи нижчим, коли як контрольна група виступали брати і сестри пацієнтів.

Читайте також: Бактеріофаги на слизових оболонках можуть запобігати інфекціям

Таким чином, збільшення сумарного впливу системних антибіотиків, особливо широкого спектра дії, може бути пов'язане з підвищенням ризику виникнення ВЗК, причому зв'язок зберігається при порівнянні генетично споріднених осіб. Це свідчить про важливу роль кишкової мікробіоти у розвитку ВЗК та є черговим сигналом про необхідність більш відповідального та раціонального застосування антибіотиків.

* Nguyen LH, Örtqvist AK, Cao Y et al. Antibiotic use and development of inflammatory bowel disease: a національний case-control study in Sweden. The Lancet Gastroenterology & Hepatology, Published: August 17, 2020. https://doi.org/10.1016/S2468-1253(20)30267-3