Діти, які отримували, принаймні, один курс антибіотиків протягом перших двох років життя, мають підвищений ризик розвитку алергічних захворювань (бронхіальна астма, атопічний дерматит, алергічний риніт), целіакії, ожиріння, а також синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю. А застосування кількох антимікробних препаратів у ранньому дитинстві підвищує ймовірність комбінації цих недуг.

Сьогодні вже немає сумнівів, що мікробіота людського організму відіграє важливу роль у розвитку імунної системи, обміні речовин і навіть поведінці та когнітивних процесах. Порушення складу та різноманітність мікробіоти (дисбіотичні стани) можуть викликати різні захворювання, причому особливо небезпечні дисбіози для дітей раннього віку. На стан кишкової мікробіоти впливає багато факторів - від способу народження (фізіологічні пологи або кесарів розтин), типу вигодовування (грудне або штучне) та раціону харчування до інфекцій та географічних особливостей. Важливим фактором впливу на кишкові мікроорганізми є антимікробні препарати.

Вчені з відомої клініки Майо (США) провели ретроспективний аналіз медичних записів майже всіх осіб, які проживали в окрузі Олмстед (штат Міннесота, США) протягом останніх 50 років, і акумулювали відомості про їхні хвороби та лікарські призначені. Серед учасників дослідження опинилися всі діти, які народилися в Олмстеді з 1 січня 2003 р. по 31 грудня 2011 р. Таких (виключаючи дітей із вродженими патологіями та дітей від багатоплідних вагітностей) виявилося більше 14,5 тис. З них 23% народилися шляхом кесаревого розтину. Близько 70% дітей (10,2 тис.) отримували у віці до 2 років, принаймні, один курс антибіотикотерапії, при цьому більшість з них отримали декілька таких курсів.

Найчастіше дітям призначали пеніциліни, цефалоспорини, макроліди; 99% антибіотиків призначали перорально.

Читайте також: Навіть низькі дози антибіотиків шкідливі для дітей

І хлопчики, і дівчатка, які отримували щонайменше один курс антибіотиків, мали вищу кумулятивну частоту бронхіальної астми, алергічного риніту, надмірної ваги та синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю. Серед дівчат більше підвищувався ризик розвитку атопічного дерматиту та целіакії, серед юнаків – ожиріння. Серед дітей, які отримали 1-2 курси антибіотиків, дівчата мали значно вищий ризик розвитку астми та целіакії порівняно з дітьми, які не приймали антибіотиків; 3-4 курси антибіотиків підвищували ризик астми, атопічного дерматиту та надмірної ваги і у хлопчиків, і у дівчаток. А понад 5 курсів антибіотиків для обох статей означали значно більший ризик розвитку астми, алергічного риніту, надмірної ваги, ожиріння та синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю (а для дівчат – ще й целіакії), ніж у їхніх ровесників, які не отримували антибіотиків.

Більше значне підвищення ризиків розвитку зазначених захворювань спостерігалося при прийомі цефалоспоринів, зокрема було встановлено зв'язок між їх застосуванням та розвитком аутизму та харчової алергії.

Застосування антибіотиків у перші 6 місяців життя було пов'язане з підвищенням ризику атопічного дерматиту, надмірної ваги та синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю у обох статей. У дівчат підвищувався ризик розвитку астми, алергічного риніту та ожиріння, у хлопчиків – ризик харчової алергії.

При розрахунках вчені зробили поправку на інші фактори, що підвищують ризик розвитку зазначених патологій, зокрема на чоловічу стать, народження шляхом кесаревого розтину, підвищену масу тіла при народженні, застосування антибіотиків та паління матері під час вагітності.

Антибіотики – надзвичайно важливі лікарські засоби, які рятують багато життя. Але їхнє нераціональне застосування має важкі наслідки як для окремих людей, так і для всього людства. Особливої ​​уваги потребує мінімізація ризиків при антимікробній терапії у дітей: зважений підхід до призначення та по можливості вибір альтернативних безпечних антимікробних засобів.

* Aversa Z, Atkinson EJ, Schafer MJ та ін. Association of Infant Antibiotic Exposure With Childhood Health Outcomes. Mayo Clinic Proceedings, November 15, 2020. https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2020.07.0192020