Кишкова мікрофлора (мікробіом) відіграє важливу роль у функціонуванні людського організму. Відповідно, існує потреба в інструментах тонкого та делікатного впливу на склад мікробних співтовариств у шлунково-кишковому тракті. Бактеріофаги – віруси бактерій, які ширше використовують для лікування бактеріальних інфекцій – це зручний інструмент селективного впливу на небажаних представників кишкового мікробіома. Однак питання, як впливають прийняті всередину бактеріофаги на кишкову екологію, залишається відкритим.

Вчені з Університету штату Колорадо (США) у подвійному сліпому, плацебо-контрольованому перехресному дослідженні випробували фаговий коктейль, що містить чотири бактеріофаги, специфічні проти кишкової палички Escherichia coli . Їх цікавило, як фаги вплинуть на склад мікробіоти людини та маркери системного та кишкового запалення.

43 учасники випробування віком від 18 до 65 років були випадково розділені на дві групи: протягом 28 днів одна приймала фаговий коктейль, друга – плацебо, потім, після двотижневої перерви, вони мінялися місцями. У учасників під час дослідження брали зразки крові та калу визначення маркерів запалення, метаболізму ліпідів, склад кишкової мікрофлори.

Глобального порушення складу мікробіома прийом фагового коктейлю не спричинив. Однак окремі бактеріальні популяції змінилися, зокрема значно зменшилася кількість E. coli , а також бактерій із таксонів, близьких до Clostridium perfingens . Одночасно зросла чисельність представників роду Eubacterium.

Продукція коротколанцюгових жирних кислот, рівень маркерів запалення та метаболізм ліпідів під впливом лікування не зазнали помітних змін, проте спостерігалося зниження рівня циркулюючого інтерлейкіну-4. Автори зазначають, що дослідження продемонструвало потенціал бактеріофагів у селективному впливі на певних представників мікробіом без глобальних змін кишкової екології.

* Hallie P. Febvre, Sangeeta Rao, Melinda Gindin et al. PHAGE Study: Effects of Supplemental Bacteriophage Intake on Inflammation and Gut Microbiota in Healthy Adults // Nutrients 2019, 11(3), 666; https://doi.org/10.3390/nu11030666