Мікрофлора (мікробіом) кишечника людини є щільною і таксономічно різноманітною спільнотою мікроорганізмів. Якщо бактеріям кишкового мікробіома приділяється значну увагу, то порівняно мало відомо про склад та фізіологічне значення бактеріофагів, що мешкають у кишечнику людини (їх сукупність за аналогією з мікробіомом називають «фагОм»). Передбачається, що в кишечнику мешкає понад 10 ¹² вірусів, які відіграють важливу роль у регуляції складних мікробних взаємодій та контролі чисельності мікробних популяцій.

У лютому 2019 р. у журналі Cell Host & Microbe була опублікована стаття Andrey N. Shkoporov та Colin Hill*, присвячена методам вивчення та характеристики фагому людини. Якщо раніше в дослідженнях фагів основними методами вважалися культуральні методи та мікроскопія, то сьогодні в розпорядженні вчених з'явилися методи метагеноміки та протеоміки, особливо корисні для вивчення фагів, що не культивуються, а також біоінформатики.

Автори статті зазначають, що кишковий фагом може у людей значно відрізнятися, і його склад залежить від багатьох факторів, починаючи від способу народження (природним шляхом або за допомогою кесаревого розтину) до віку людини. Серед фагів зустрічаються як літичні, і помірні, і баланс меду ними важливий підтримки гомеостазу на слизової кишечника. Зміни у складі фагому відзначаються при різних станах та захворюваннях: голодуванні, набутих імунодефіцитах, запальних захворюваннях кишечника тощо.

Дослідження всієї різноманітності кишкових вірусів – складне завдання, проте без них наші уявлення про кишкову екосистему та її взаємодію з організмом господаря залишаються неповними.

* Shkoporov AN, Hill C. Bacteriophages of the human gut: “known unknown” of the microbiome. Cell Host Microbe. 2019; 25 (2): 195-209. doi: 10.1016/j.chom.2019.01.017 .